Щороку в четверту суботу листопада Україна вшановує пам’ять жертв голодомору 1932-1933 років і масових штучних голодів 1921-1923 і 1946-1947 років. Такої страшної трагедії, яку пережив український народ у 30-х роках, не зазнав, мабуть, жоден народ в історії людства. Цього року ми вчетверте вшановуємо жертв сталінського геноциду в умовах повномасштабної російсько-української війни, яка супроводжується геноцидними діями Росії проти українців. В цей день ми згадуємо тих, хто став жертвою тодішнього режиму і прийняв мученицьку смерть. Сьогодні, нажаль ми не можемо повернути час назад та виправити ті лихі події далеких років. Та наш обов’язок – зробити все, аби зболена пам’ять про заморених голодом, розстріляних, закатованих була живою для нинішніх та прийдешніх поколінь, аби ніколи не допустити подібного на нашій українській землі та в світі, берегти мир і спокій, жити у злагоді та порозумінні.
В навчальному закладі викладач Наталія Головко провела виховний захід до вшанування пам’яті жертв Голодомору.
У ці скорботні листопадові дні схилімо голови перед світлою пам’яттю тих, кого забрала голодна смерть. Закликаємо людей по всьому світу засвітити вогник у домівці як вияв скорботи за загиблими, віри в перемогу України й готовності докласти зусиль, щоб геноциди не повторювалися.
