Обрати сторінку

Жорстока вiйна, що триває в Україні уже два безкінечні роки, демонструє безпрецедентні у світовій історії приклади героїзму та самовідданості нашого народу. Саме українські міста стали форпостом незламного духу та сили української нації. Місяці окупації, ті звірства, що відкрилися після звільнення українських міст і сіл, стали болючою раною для кожного.

Минуло два роки, як українці показали самі собі і всьому світу, що Україна може і буде перемагати. Наша єдність забезпечила успіх захисту держави з перших годин вторгнення.

Відстоявши Київ, ми виграли битву за Україну стратегічно – як за незалежну суверенну державу. Коли була захищена столиця, було захищене і державне життя України. Весною 2022 року почалося звільнення Півночі України. Звільнівши північ, ми побачили, що окупанта можна вигнати.

Продовжився рух по звільненню України на півдні, був  звільнений Зміїний і Херсонщина.  Звільнивши Харківщину, ми стали ще більше впевнені, що можемо звільнити всю нашу землю. У кожному окупованому місті і селі виживали люди, за кожним звільненням наших населених пунктів – героїзм, духовна міць, стратегія  та сила наших незламних воїнів.

 10 українських міст указом Президента нагороджено відзнакою “Місто-Герой України” з метою відзначення подвигу, масового героїзму та стійкості громадян, виявлених у захисті свої міст під час відсічі збройної агресії рф проти України.  Харків, Херсон, Чернігів, міста Донеччини – Волноваха та Маріуполь, Охтирка на Сумщині та передмістя Києва — Гостомель, Буча та Ірпінь, що взяли на себе головний удар атаки ворога на столицю. Міста герої захищали і відвойовували справжні герої – українці.

 19 квітня 2024 року викладач української літератури Світлана Заїка провела урок патріотизму «Міста Герої – міста Героїв», висвітливши разом із здобувачами освіти групи 222 КК масовий героїзм наших воїнів, цивільного населення в період окупації і звільнення українських міст. На уроці прозвучали і були обговорені вірші про кровопролитну війну сучасних, мало відомих поетів, які висловлюють свій біль від пережитого за два роки російсько-української війни.

Важливо пам’ятати, що  перелік міст і сіл України, які потерпають від ворожої агресії, не закінчується. Фактично в усіх наших містах і селах, куди заходила окупаційна армія, бачимо звірства, які скоювалися проти людей. Тому ми прагнемо звільнити усю нашу землю, бо не можемо залишити жодного населеного пункту в російській неволі, бо це означає для наших людей те саме, що світ побачив спочатку в Бучі, а потім у решті міст і сіл після вигнання окупанта. Ми пам’ятаємо подвиги Героїв. І людей, і цілих міст.